|
Каталог
Душа моя — пустка холодна й німа
Душа моя — пустка холодна й німа
Душа моя — пустка холодна й німа…
Нічого в тій пустці самотній нема:
То вітер розвіяв, то хвилі зірвали,
То, граючись, діти малі розібрали.
Душа моя — дно безджерельне й сухе,
Де тільки сіріє каміння важке…
Тим сірим камінням колись в мої груди
Все били без жалю, жалкуючи, люди.
|
Категорія: Олесь Олександр | Додав: slav4uk (06.01.2013)
|
Переглядів: 643
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
| | |