|
Каталог
Дядько на дзвониці (вірш)
Дядько на дзвониці (вірш)
Ізліз мій дядько на дзвоницю Та, знай, гука: «Оце кумедія яка! Всі люди на землі мов ті перепелиці: Здається більший з них не більше п'ятака.'
Гай, гай!.Як же вони дрібненькі! Так ось коли я їх як треба розібрав!» А мимо йдучи, хтось на дядька показав Та, далебі, мене спитав: «Що то таке, чи щур, чи горобець маленький?»
1840
|
Категорія: Гребінка Євген | Додав: slav4uk (21.12.2012)
|
Переглядів: 966
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
| | |