|
Каталог
Горобці та вишня
Горобці та вишня (вірш)
Глянь, мянь, летять, да їх летить чимало, Куди оце летятьь з осели Гарвбці? Дивлюсь, у сад, побрались ївалодці. На Вишеньці їх сеть-то насідало, І бенкезараз підняли; Цвірінькають, джеркочуть, знай, на Вишні Із ранку самого до пізньої пори, Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, Що Вишеньці моїй предобре у саду,
Що їй превесело, бо як край еї йду Або і так коли зирну у сад із хати, Все звелять горобці по гілочках скакати. Ось тиждень як, не був, дивлюсь - кат його ма! На. Вишеньці, гостей нема.
Чого лишень вони літаті перестали? Як розібрав, бодай-, і не казать!' Ох! поти жевжики вчащали, Поки і всі ягоди на Вишні обдзюбали - Тепер да бідної ніколи не летять.
|
Категорія: Гребінка Євген | Додав: slav4uk (21.12.2012)
|
Переглядів: 1268
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
| | |