Життєвий вибір людини - це здатність вибирати собі долю між різними обставинами і пропозиціями, які дає нам життя. У однакових ситуаціях різні люди чинять по-різному. Одному здається, що правильніше вчинити так, інша людина вважає інакше. Всі ми люди, але маємо різні думки. Чому це так? Спробуємо розібратися в цьому складному питанні, використавши історичну повість Івана Франка "Захар Беркут". 

   Цей твір має чотирьох головних героїв: Захар Беркут - голова громади на Тухольщині, Максим Беркут - його син, Тугар Вовк - боярин, Мирослава - його донька. Всі ці люди в повісті змушені робити свій власний вибір. Детально зупинимося на кожному і спробуємо з'ясувати, що примушує людей чинити так, а не інакше. 

    Захар Беркут - літня людина, формальний лідер громади не лише у своєму селі, а й користується авторитетом на всій Тухольщині. Він є найстарішим членом громади, вихований як незалежна від князя і його оточення особа. Всі його справи - лише на користь громади. Вже з дитинства засвоїв ідею чесності і справедливості. Обрав цілковите служіння людям свого села і вже не здатен зробити іншого вибору. А така можливість була: двічі монголо-татари пропонували йому обміняти життя свого сина на порятунок селища. Але Захар приймав рішення з позиції не власної користі, а з позиції вірності обов'язкам. Якщо він пообіцяв допомогти в обороні Тухольшини, то він буде тримати своє слово, незважаючи на залежність життя сина від батькового рішення. Тобто життєвий вибір цієї людини цілком залежить від традицій і правил поведінки того суспільства, де його виховано. 

   Максим Беркут дуже схожий на свого батька. Він успадкував усі його риси: сміливий, чесний, справедливий, незалежний. Певною мірою також зразкова людина серед громади. І в його житті також був момент вибору. Максим опинився у полоні монголо-татар, і ті запропонували йому стати на зрадницький шлях: бути провідником у своїй місцевості, а за це в нагороду отримати своє життя. Проте полонений відмовився, бо розумів, що через цей вчинок постраждає багато іншого люду. Він вважав, що його життя не варте життя інших людей, яких пін обіцяв захищати. Пояснюючи життєвий вибір даного героя, відзначимо, що він, як і його батько, був вихований у вільному незалежному дусі. Тобто головну роль у життєвому виборі людини грає виховання. 

   Тугар Вовк - боярин князя Данила. Брав участь у битві на річці Калка, яка закінчилася цілковитою перемогою монголів. Але боярин якимось чином уникнув смерті, і по тому пішли чутки, що він запродався монгольському ханові. Припущення справдилися. Хоча боярина можна зрозуміти: перед обличчям смерті він змушений був перейти на бік монголів. Але коли потім він отримав ділковиту волю, то все одно чинив свої чорні справи. Спробуємо знайти пояснення такому вибору. Тугар Вовк бачив реальні сили загарбників і чудово розумів, що більшість князів не готові відбивати напад. Княжа верхівка була зайнята міжусобними війнами і частенько використовували монголів у боротьбі зі своїм суперником. Тепер ми можемо зрозуміти вибір боярина, адже зрада вітчизні була не новою справою, і Тугар Вовк знав багато прикладів подібних злочинів. 

   Мирослава - дочка боярина. Проте вона зробила свій вибір, незважаючи на приклад і прохання батька. Вона перестала поважати його за зраду вітчизні. Мирослава сміливо стала на захист Тухольщини, показавши себе кмітливим тактиком і винахідницею. Але чим обумовлювався її життєвий вибір? Коханням. Між нею і Максимом спалахнуло те велике і палке почуття, про яке написано багато пісень і поезій. Що за вибір зробила б дочка боярина, якби не високе почуття до звичайної людини - Максима Беркута? У цій ситуації на життєвий вибір вплинула любов. 

   Підбиваючи підсумки вище сказаному, маємо: в трьох з чотирьох випадків життєвий вибір обумовлюється вихованням і традиціями оточуючого суспільства. І натомість лише одного разу вибір майбутнього життя залежав від кохання.