I. І. Франко - легендарний Каменяр. (Геніальний поет, видатний прозаїк і драматург, критик, публіцист і літературознавець, фольклорист і етнограф, перекладач. Видатний громадський діяч, борець за волю народу.) 
II. І. Франко - син сільського коваля.

   1. "Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла..." (І. Франко на родився 27 серпня 1856 року у селі Нагуєвичі у родині хлібороба і коваля Батьківська кузня і стала для письменника першою життєвою школою.) 

   2. "Пісня і праця" - великі дві сили. (Мати письменника - ніжна й чутлива до краси жінка - навчила Івана любити й шанувати працю, а її пісні стали для нього невичерпним джерелом наснаги у творчості.) 

   3. Тяжка доля поета. (Тюрми, приниження, переслідування жандармів, не справедливі звинувачення, непорозуміння обивателів і розлука з коханою - все це довелося пережити поетові на своєму життєвому шляху. Але тяжкі удари долі не зламали Франка, бо для нього - "лиш боротись - значить жить".) 

   4. І. Франко - академія в одній особі. ("У важкі часи безправ'я і темряви, - писав П. Тичина, - він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністерством культури і освіти". 

   У тяжкий для трудового населення Галичини час встав на бій з темними силами реакції за соціальні права поневоленого народу.) 

   5. Шлях боротьби і тяжких випробувань. (Франко назавжди пов'язав свою долю з робочим людом, боровся проти неправди та соціальної несправедливості, активно пропагував революційні ідеї, закликав до боротьби, ставши в центрі громадського життя Галичини. Тричі був заарештований, але не змінив своїх ідейних переконань.) 

   6. Віра поета у світле майбутнє народу. (І. Франко був справжнім народним трибуном, пророком, який відчував у собі велику силу повести за собою мільйони безправних, змучених людей, вірив у світле прийдешнє народу України.) 

   7. І. Франко - корифей науково-літературного життя Західної України. (Твори великого Каменяра були вираженням його громадсько-політичних ідеалів, метою життя його було служіння інтересам українського народу і Вітчизні, загальнолюдським поступовим ідеям.) 

   III. "Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій він би не був великий". (П. Загребельний)