I. "Енеїда" І. Котляревського — безсмертна перлина української літератури (тяжкі часи на Україні після скасуванні Січі; необхідність езопової мови літературного твору; узявши сюжет з Вергілія, Котляревський створив оригінальну тему про українське козацтво; за словами М. Рильського це — "самобутній і глибоко національний твір").

II. Український національний колорит поеми.



1. Дух козацької вольниці (Енея і троянців називає козаками; неодноразово згадує Запорозьку Січ, козацькі полки — Лубенський, Галицький, Полтавський; герої-козаки співають пісень, де згадується про вільні часи Гетьманщини; розповідаючи про козацьке військо, перелічує різні види зброї).

2. Національне вбрання українців (від богів до троянців — всі одягнені в український одяг: Юнона "взяла шнурівку і спідницю", "сховала під кибалку кичку", на Венері "очіпок грезетовий і кунтуш", Дідона наділа "спідницю і корсет шовковий", взула "червоні чобітки"; троянці одягнуті в "штани і пару чобіток", кожухи, свитки, сорочки й каптан, в поемі є опис святкового і буденного, селянського і панського, чоловічого і жіночого вбрання).

3. Українські страви (названо понад сто страв і напоїв: на гостинах у Дідони троянців пригощали свинячою головою, локшиною, індиком з підливою, кулішем і кашою, лемішкою, путрею, під час мандрів і зустрічей пили слив'янку, мед, пиво, брагу, горілку, кал ґанку, сивуху; їли з полив'яних мисок і кленових тарілок).

4. Звичаї та обряди (при зустрічі герої "віддають поклон"; ідучи в гостину, люди підносять господарям хліб і сіль; для сватів у Латина приготовлено рушники і "всяка всячина" до сватання; наводяться обряди похорону та поминання, народні заклинання, лікування та чаклування, даються описи вечорниць та ворожіння).

5. Свята та розваги (троянці не тільки воюють, але й люблять розважатися: танцюють третяка, гайдука; співають пісень; музики грають на кобзах, бандурах, сопілках, санжарівках; перелічуються також ігри: візок, памфель, свинка, Панас, журавль і хрещик та ін.).

6. Інтер'єр української хати: світлиці, сіни, двір, піч.

7. Імена героїв та географічні назви (поряд з античними іменами Зевса, Юнони, Марса трапляються Хома з Яремою, Охрім, Панько, а Енея називають по батькові Анхізович; згадуються також назви українських місцевостей і поселень).

III. "Енеїда" І. Котляревського — посібник із народознавства (незважаючи на грецькі

імена героїв і те, що Січ названа Троєю, читач розумів, про що і про кого йдеться

у поемі; сучасний читач може пройнятися духом життя тих часів завдяки поемі).