|
Каталог
Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить (вірш Ліни Костенко)
Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить (вірш Ліни Костенко)
Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,
і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!
А це уже віки. Ніхто уже й не зна,
в туманностях душі чи, може, Андромеди —
я в мантіях дощу, прозора, як скляна,
приходжу до живих, і згадую про мертвих.
Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.
Він добре вам зіграв колись мою присутність.
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутніть.
|
Категорія: Костенко Ліна | Додав: slav4uk (06.01.2013)
|
Переглядів: 719
| Рейтинг: 3.0/1 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
| | |