|
|
Каталог
Пливли ми ввечері лиманом (вірш Ліни Костенко)
Пливли ми ввечері лиманом (вірш Ліни Костенко)
Пливли ми ввечері лиманом.
Моторчик чахкав спроквола.
Десь там за морем, за туманом
уже Туреччина була.
Співали пісню ми про Байду
і про турецького царя,
як Байда стрілами глобально
царя у голову ціля.
А хтось виводив тонко-тонко,
гули замріяні баси.
В туман, лиман, у річку Конку
впадали наші голоси.
І так нам вільно, так повільно,
таке роздолля степове! -
що так ніхто і не помітив,
що човен далі не пливе!
Чи, мо', наскочили на камінь?
чи, мо', бензину вже не є?
Підводне царство з павуками
нам зрушить з місця не дає.
А ми ж про це не мали й гадки.
Сміється Байда з далини:
- Що, доспівалися, нащадки?
Зіпхніться перше з мілини.
|
| Категорія: Костенко Ліна | Додав: slav4uk (06.01.2013)
|
| Переглядів: 588
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
| | |
