|
|
Каталог
Заворожили ворони світанок... (вірш)
Заворожили ворони світанок... (вірш)
Заворожили в́орони світанок -
не сходить сонце - тільки кар та кар.
Розбившися грудьми об полустанок,
в траві лежить березовий Ікар.
Пливе перон за сизими шибками.
Туман... Шлагбаум... Тиша... Переїзд...
Дерева, як закидані шапками,
стоять у гронах ще порожніх гнізд.
Пройти уранці вулицями тиші.
Знайти готелик. Скинути пальто.
І де я, хто я, - полустанків тисячі, -
хоч день, хоч два не знатиме ніхто.
І тільки шум далекого прибою -
дерева, люди, вулиці, мости...
Валізу віршів привезти з собою
з цього притулку тиші й самоти.
|
| Категорія: Костенко Ліна | Додав: slav4uk (28.12.2012)
|
| Переглядів: 805
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
| | |
