|
|
Каталог
День за днем, вони вже звуться - дати... (вірш)
День за днем, вони вже звуться - дати... (вірш)
День за днем, вони вже звуться - дати.
Густо смутків чорного литва.
Дні мої, а чим же вас згадати,
всі мої зацьковані слова.
Люди мої, рідна моя рідність!
Щось мені так сумно, аж лякаюсь.
Щось приходжу я в невідповідність,
і чомусь, злочинниця, не каюсь.
Хтось там галасує, голосує.
Хтось танцює ритуальний танець.
Час - він мудрий, фікції скасує,
а, між іншим, я таки зостанусь.
|
| Категорія: Костенко Ліна | Додав: slav4uk (21.12.2012)
|
| Переглядів: 926
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
| | |
