|
Каталог
І як тепер тебе забути... (вірш)
І як тепер тебе забути... (вірш)
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
такої спраглої жаги,
такого зойку у мовчанні,
такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші,
такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
а квіти, кинуті тобі.
|
Категорія: Костенко Ліна | Додав: slav4uk (21.12.2012)
|
Переглядів: 1043
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
| | |