Середа, 18.12.2024, 07:28
Вітаю Вас Гість | RSS


Форма входу
Реклама!

Каталог

Головна » Статті » Вірші з урк.літератури » Костенко Ліна

І засміялась провесінь: - Пора... (вірш)
І засміялась провесінь: - Пора... (вірш)

І  засміялась  провесінь:  -  Пора!  -
за  Чорним  шляхом,  за  Великим  Лугом  -
дивлюсь:  мій  прадід,  і  пра-пра,  пра-пра  -
усі  ідуть  за  часом,  як  за  плугом.

За  ланом  лан,  за  ланом  лан  і  лан,
за  Чорним  Шляхом,  за  Великим  Лугом,
вони  уже  в  тумані  -  як  туман  -
усі  вже  йдуть  за  часом,  як  за  плугом.

Яка  важка  у  вічності  хода!  -
за  Чорним  Шляхом,  за  Великим  Лугом.
Така  свавільна,  вільна,  молода  -
невже  і  я  іду  вже,  як  за  плугом?!

І  що  зорю?  Який  засію  лан?
За  Чорним  Шляхом,  за  Великим  Лугом
Невже  і  я  в  тумані  -  як  туман  -
і  я  вже  йду  за  часом,  як  за  плугом?..
Категорія: Костенко Ліна | Додав: slav4uk (21.12.2012)
Переглядів: 857 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Реклама
  • Рекомендуєм
  • Реклама!

    Copyright Slav4uk12 © 2024
    Конструктор сайтів - uCoz


    WOlist.ru - каталог сайтов Рунета