|
|
Каталог
ВІЗІЯ (вірш)
ВІЗІЯ (вірш)
Я раз лежав. Спокійна течія
Несла вгорі золотосяйні хмари...
Коли здалось - мов у глухім ударі,
Блакить розкрилась і стряслась земля!
Як божевільна, мрія палія,
Палала сфера. Огняні примари
Розходились і сходились у пари...
І в спеці шкіра тріскалась моя.
І я побачив: неслась земна куля
Серед пекельного того розгулля
У хорі незчистелнному планет.
Зотліло все в страшнім огні свободи:
Гляділо сонце лиш в холодні води
І диски місяців, як мідь монет
|
| Категорія: Вороний Марко | Додав: slav4uk (04.10.2012)
|
| Переглядів: 752
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
| | |
