Цей акваріум залишили нам родичі, їдучи в тривале відрядження. Я не сам купував рибок, мені навіть не довіряли доглядати за акваріумом. Зате ніхто не заперечував, коли я годину або більше сидів біля нього, спостерігав за незнайомим водним світом і уявляв собі, яке життя там, за склом. Я дивився на рибок, що снували назад-уперед, очікуючи, коли їм набридне так метушитися, милувався статечними повільними крупнішими рибками. Вони навіть корм заковтували не поспішаючи. Але основна моя увага все-таки була звернена не на рибок, а... на равликів. Вони нагадували живі камінчики і, напевно, тому були особливо цікаві. Живі камінчики! Вони справили на мене величезне враження, і з того часу надовго равлики всіх видів стали для мене найцікавішими істотами. Я любив відшукувати їх на листях дерев, у траві, серед квітів. Не знаючи, корисні вони чи не дуже, я приносив їх пригорщами на те місце, де мешкав сам: у будинок, у двір, на пляж... Я навіть замовляв дорослим, якщо вони йшли до лісу, принести мені кілька равликів. От як не зовсім звично завершилося моє знайомство з акваріумом.