Кожна пора року має шось незвичайне й особливе. Коли надходить весна, я відчуваю її вже в лютому, коли ше лежить сніг на землі. Уранці морозно, а інколи іде холодний дощ, і тоді ожеледь змушує перехожих нервуватися. Але щось таке особливе відчувається в повітрі, і ти знаєш, що останні морози не налякають природу. І тоді весна з'являється в усій красі, гомінка і весела, із струмочками і першими бруньками на гілках дерев. А на підвіконні у вазі стоять вербові гілочки, котики, які можна понюхати і радісно посміхнутися.

   Літо поспішає за весною. Воно таке несподіване, бурхливе, яскраво-зелене, сонячне. Це дивна пора, коли сонце тішить кожного з нас. Літо приваблює прохолодою річок і радує місячними ночами. Так багато літніх днів, коли можна переробити купу завданб і встигнути відпочити. А ще в літку я люблю прохолодне морозиво, яке хочеться їсти ще і ще.

   А не за горами місяць вересень. Дні стають коротшими, вранці на траві можна побачити білий слід від морозу. Надходить золота пора. Осінь дарує нам щедрість своїх ланів, які радують червоними помідорами, жовтогарячими динями і кавунами. Змінюється колір листя на деревах, жовтіє трава. Учні поспішають з великими букетами до школи. На подвір'ї якої гомонять школярі. Кожен день приносить із собою новий колір, новий осінній настрій.

   Природа готується до зимового спокою, останні журавлі с сумними вигуками відлітають у вирій. І раптом ми бачимо у вікні перші сніжинки, які так весело літають за шибкою. А це означає, що іде зима і скоро прийде на землю чарівне свято - Новий рік. Друзі будуть поздоровляти тебе, батьки даруватимуть подарунки, а в кімнати велично стоятиме пишна цариця-ялинка.

   Тож яку пору року я люблю найбільше? Вони подобаються мені все з будь-якою погодою. Бо в кожній порі є своя чарівність і краса.