|
|
Каталог
"Тигролови" Івана Багряного як український бестселер (твір)
Твір на тему: ""Тигролови" Івана Багряного як український бестселер"
"Тигролови" Івана Багряного як український бестселер
Поневажуваний, а то й одверто переслідуваний характер
української культури, обтяжений існуванням мовного бар'єру принаймні на
східноукраїнських землях, спричинився до дефіциту творів, які б
викликали жваву реакцію не тільки в колі літераторів, стали модними в
буквальному значенні цього слова.
Одним із винятків із цього правила є "Тигролови" Івана
Багряного. Роман написаний у Львові 1943 р., коли місто було островом
української культури, який не знав утисків фашистського або
комуністичного режиму. Висунутий на участь у літературному конкурсі,
посів перше місце разом із романом Тодося Осьмачки "Старший боярин" і
одразу ж отримав широку популярність. Багряний робив усе, щоб його роман
з'явився в перекладах: англійською, голландською, німецькою. Загальний
наклад "Тигроловів" іноземними мовами перевищив мільйон примірників, що
дало змогу американським критикам зарахувати цей роман до категорії
бестселерів. Нашим завданням буде проаналізувати даний текст і
виокремити його чільні риси, які б дозволили виробити "матрицю"
українського бестселеру.
Переживши юнацьку віру в національну революцію й чорне
розчарування від грубого потоптання її ідеалів у тридцятих роках,
Багряний шукав докази невмирущості свого народу, ґрунту для подальших
надій на його світле майбутнє (повість-бо створювалася в період
пожвавлення української культури під час фашистського правління, коли ще
були живі надії на створення "нової України" в "новій Європі").
"Моделлю", "лабораторією" такого ґрунту були далекосхідні українці -
люди, які зберегли національну гідність, традиції й загартувалися в
двобої з природою, випаливши "пережитки цивілізації": манірність,
розбещеність, лицемірство.
Задля того, щоби створити "нову Україну", слід створити
"нового українця" - представника української еліти. Текст роману - це
хроніка народження героя. Символіку й ритуали цього народження Багряний
черпає з історії старої української еліти - козацтва. Напруженням
останніх сил нащадок козацької шляхти Григорій Многогрішний тікає зі
світу цивілізації (втеча з арештантського потяга), долає світ природи і,
з ризиком для життя врятувавши дочку патріарха козацького роду Сірків,
опиняється в їхньому середовищі. Його зустрічають, як прибульця на Січ:
дають притулок, нагляд, захист, аж до гвинтівки з конем - він стає
повноправним членом братства.
Далі йде ряд випробувань, коли новак має довести, що він є
людиною вищого ґатунку: 1) стрільба, 2) орієнтація на місцевості, 3)
нічний пошук води. Після успішного складання "вступних іспитів" новакові
на загальних сходинах дають нове ім'я ("інженер") і відбувається
святковий бенкет (вечеря). Осягаючи козацькі таємниці, майбутній герой
проявляє надприродні здібності й уміння: отримує прихильність фортуни,
перемагає зміїну отруту, переживає внутрішнє очищення (лазня), бере
участь у містичних ритуалах (Різдво). Останній етап - це таємна розвідка
(рейд на Хабаровськ), де на користь його обраності свідчать: одяг,
загальна увага, зокрема й жінок, фізична й психологічна вищість та
вершинне випробування (полювання на тигра).
Так автор відповідає на питання, яке прозвучало на початку
роману: який Кирило Кожум'яка чи Юрій Переможець (тобто міфічний герой)
зможе здолати дракона - вибороти право свого народу на майбутнє?
Новонароджений герой готовий до бою з драконом і отримує перемогу,
вбиваючи уособлення цієї імперської системи - інквізитора НКВС, майора
Медвина.
Григорій Многогрішний є абсолютним центром оповіді. Основними
персонажі стають тільки з огляду на безпосередні взаємини з ним: Сірки,
тигр, Медвин. На рівні образів головний конфлікт твору проявляється в
намаганні цивілізації підкорити первісну природу і знищити її дійсних
мешканців (тубільців та українців). Новонароджений герой Многогрішний
перемагає Медвина, а, одружившись із дочкою "короля нетрів", стає
повноправним хазяїном тайги, й відтепер його втеча до Маньчжурії - не
відступ, а початок визвольної боротьби за свою землю і народ.
Таким чином, чільні особливості цього тексту збігаються з
особливостями останніх текстів - "кандидатів у бестселери", особливо
"Елементалу" Василя Шкляра: ідеалізований образ сильної особистості,
бійки й стрілянина, екзотизми, оптимістична й прозора ідеологія
(обов'язковий хепі-енд), швидке розгортання сюжету, карколомна дія,
кіносценарна структура, суміш соціальних, політичних і філософських
елементів. Однак, на мою думку, саме звертання Багряного до глибинних
прошарків українського менталітету є однією з основних особливостей
впливу його текстів на читача.
|
| Категорія: Багряний Іван | Додав: slav4uk (08.01.2013)
|
| Переглядів: 650
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
