I. Г. Квітка-Основ'яненко — фундатор нової української прози (прагнув довести можливість творити українською мовою високохудожні твори; звернення письменника до україномовної творчості в жанрі "чутливої", сентиментально-реалістичної повісті; перша повість "Маруся" стала прикладом сили і оригінальності української мови).

II. Розкриття головного образу повісті — Марусі:



1. Портрет Марусі (порівняння з образом дівчини з народної пісні: "висока, прямісінька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа...").

2. Основні риси характеру (слухняна, покірна, працьовита, релігійна, шанує батьків).

3. Кохання до Василя (зважилась просити батька видати заміж за Василя, уболівання та переживання за долю коханого, який змушений іти на заробітки).

4. Велика сила почуттів Марусі (відмова йти заміж за іншого, використання народних мотивів про дівчину, яку силують вийти заміж, зворушливі й хвилюючі картини внутрішнього світу героїні).

5. Прощання з Василем і передчуття своєї смерті (Маруся прощається з коханим "на віки вічні", передчуває, що більше його не побачить).

6. Трагічна розв'язка (страждання бідної дівчини, смерть Марусі).

III. Головна героїня Маруся — втілення найвищих людських якостей, найкращих рис

сільської української дівчини.