Слово "містерія" походить від грецького і означає таїнство. Містерія в літературі - масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд. Як же зрозуміти назву поеми Т. Шевченка "Великий льох"? Як збагнути творчий задум автора? Адже так важко переказати зміст твору. Ця поема поєднує в собі два роди літератури: лірику і епос. Автор порушує в алегоричному змісті важливу проблему: чи є винні? І доводить, що "кожному воздається за ділами його".

Поема "Великий льох" є гострою сатирою на політику Росії, це протест проти соціального і національного гніту українського народу. Шевченко співчуває російському люду, бо його так же гнобили експлуататори, як і наш. Очевидно, що алегоричний характер образів твору був узятий із вертепу, який існував у той час.

Твір складається із трьох частин, а в кожній із них є по три образи. У першій частині "Три душі" автор показує гноблення за часів Миколи І, зраду Мазепи, брехливі обіцянки Катерини II, надії народу на об'єднання України з Росією. Але "три душі" були покарані, оскільки в різні часи вільно чи невільно стали причиною певної національної трагедії.

У другій частині "Три ворони" - алегоричні образи найбільш реакційних сил України, Росії і Польщі. Всі вони ворожі народу. Ворони - "сестриці", які знаходять спільну мову у боротьбі проти своїх народів: українського, російського, польського. Найбільше хвастається своїми злочинами українська "ворона", в образі якої Шевченко показує національне дворянство.
У розділі "Три лірники" поет безжалісно викриває панське прагнення до наживи: вони з пихою та зневагою ставляться до народу-годувальника. Засуджує зажерливість і здирство царських чиновників, зневажає українську інтелігенцію, лжепатріотів за їхню бездіяльність у справі духовного виховання нації.

Царизм у поемі не тільки жорстоко пригнічує український народ, але й цинічно сміється над його історичним минулим.
Автор ненавидить не тільки царя, а і козацьку старшину, поміщиків - усіх визискувачів свого народу. Тому, очевидно, Великим льохом, називає Україну.