I. Змалювання жінки-покритки - одна з тем у творчості Т. Шевченка. (Цій темі поет присвятив багато творів, бо доля жінки була йому добре відома. З тугою і болем говорив він про рідну матір, яку "ще молодую - у могилу нужда та праця положила". Важкою була доля і його сестер, які змушені були йти в найми.)
II. Спільне та відмінне в поемах.

1. Напруженість вступу у "Наймичці" і поступове наростання трагізму в "Катерині". (Поема "Наймичка" починається прологом, з якого дізнаємося про велике горе Ганни, про її глибокі страждання. Молодиця йде з сином полем і співає крізь сльози "Як удова в Дунаєві синів поховала". Читач бачить, як тяжко карається Ганна, і переживає, чи не вчинить вона з дитиною так, як співається в пісні. Після такого напруженого вступу автор переходить на спокійну розповідь. Поема ж "Катерина" розпочинається звертанням до читачів, а потім іде розповідь про кохання Катерини, про її життя без милого, про народження дитини. А далі - трагізм і безвихідне становище дівчини-покритки.)

2. Наявність ліричних відступів. (Ліричні відступи у поемі "Катерина" можна поділити на три групи: звернення автора до героїв твору, звернення до читачів і відступи, у яких звучать роздуми про суспільні причини нещастя Катерини, про антигуманність тогочасного ладу. У "Наймичці" наявні тільки відступи-роздуми.)
3. Любов Катерини й Ганни до своїх дітей.

4. Покора та слабкодухість Катерини й сила духу Ганни. (Катерина не витримує випробувань, які випали на її долю, залишає дитину саму на дорозі, а сама накладає на себе руки. Ганна перш за все думає про сина. Вона знаходить сили боротися з обставинами, робить усе, щоб бути поруч із сином, хоч як це й важко для неї.)
III. Поеми "Катерина" та "Наймичка" в оцінці літературознавців.

(Поема "Наймичка" належить до найбільших тріумфів правдивої штуки й мусить вважатися найкращим доказом великої геніальності Шевченка.
І. Франко

Поема "Наймичка" є геніальним надбанням вселюдської літератури.
Еміль Дюран

Ми не знаємо нічого простішого і в той же час поетичнішого від його "Наймички".
О. Плещеєв

Обидві поеми мають спільне тло суспільне... Катерина натура проста, палка, вразлива... ошукана москалями, відіпхнута... Наймичка - натура безмірно глибша, чуттє у неї... сильне, високе, любов до дитини така могутня, що перемагає все інше, заслоняє перед нею весь світ, заставляє забути про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, а для довгої жертви на користь своєї дитини.
  І. Франко.)