Тараса Григоровича Шевченка завжди цікавила історія. Поет пишався славним минулим свого народу, вірив, що його волелюбний і незалежний характер не зломлений кріпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря - це твори на історичну тематику: "Іван Підкова", "Тарасова ніч", "Гамалія", "Гайдамаки", "Чигрине, Чигрине" та інші.
У поемі "Іван Підкова" поет відтворив боротьбу нашого народу проти султанської Туреччини, яка намагалася загарбати українські землі. Т. Шевченко славив мужність запорожців, їх сміливість, винахідливість.
У поемі "Гамалія" теж відтворено похід козаків у Царгород, бій з ними за звільнення бранців та повернення на Батьківщину. Боротьба з турками зображена як визвольна, запорожці їдуть помститися їм за кривди своїх співвітчизників. У поемі уславлюється образ ватажка Гамалії, який мужньо бореться з турками.
Підносячи тему визвольної боротьби українського народу проти зовнішніх ворогів, Т. Шевченко пише поему "Тарасова ніч", у якій відтворена боротьба проти польського панування в Україні. В основу поеми покладена історична подія - перемога козаків над військом польським 1630 року під Переяславом. Поет радіє перемозі запорожців:

Заспівали козаченьки
Пісню тії ночі, -
Тії ночі кривавої,
Що славною стата
Тарасові, козачеству...

Поет уславлює гетьмана Тараса Трясила, його перемогу над ляхами.
Проти польської шляхти, її знущання над народом України спрямована й одна з кращих поем Т. Шевченка на історичну тему "Гайдамаки", в основі якої - події 1768 року, відомі під назвою Коліївщина. Поет відтворює силу народу, його роль в історії. Гайдамаки для Т. Шевченка - це нескорені, волелюбні патріоти:

Сини мої, гайдамаки!
Світ широкий, воля -
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте долі.

Роздумує Кобзар над долею своєї Батьківщини і в поезії "Чигрине, Чигрине". Боляче поетові, що "заснула Україна", а тому потрібно підняти онуків, нащадків гайдамаків, на боротьбу проти кріпацтва.
Тему історичного минулого України порушував Кобзар і в засланні, і в останні роки свого життя. Поет прагнув розбудити пам'ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків, закликаючи і своїх сучасників бути борцями за своє майбутнє.
Воскрешаючи минуле, Т. Шевченко ставить перед собою мету за допомогою слова надихнути народ на нову боротьбу за національне визволення.