|
|
Каталог
Краса людських почуттів у трилогії Олеся Гончара "Прапороносці" (твір)
Твір на тему: "Краса людських почуттів у трилогії Олеся Гончара "Прапороносці""
Роман "Прапороносці" О. Гончара — роман-трилогія про Велику Вітчизняну
війну. У ньому виразно виявилась одна з найхарактерніших особливостей
мистецтва — показ особистості органічному зв'язку з колективом, глибоке
розкриття її найпотаємніших роздумів, що сягають людинознавчих проблем,
розуміння нею "краси вірності".
Проблема "краси вірності" розкривається через образ Брянського і Шури Ясногорської.
Чистотою, якоюсь світлою ясністю оповитий образ Юрія Брянського.
Студент-математик у недавньому минулому, нині командир роти
мінометників. Юрій продовжує наполегливо вчитися. І хоч війну йому
нав'язали, як і всьому народу, він розуміє, яке значення на війні має
техніка. Освічена людина. Брянський завжди зібраний, дисциплінований,
підтягнутий, урочистий. Чернишеві він здавався "соняшником у цвіту". І
хоч Юрій Брянський діє тільки в першій частині роману, однак він
продовжує жити в серцях бойових побратимів, залишаючись для них ідеалом,
до якого треба прагнути, зразком, на який слід рівнятися.
О. Довженко у своєму "Щоденнику" написав: "Війну в мистецтві
треба показувати через красоту, маючи на увазі великість! і красоту
людських вчинків на війні. Всякий інший показ війни позбавлений всякого
смислу".
Саме такий підхід виявив О. Гончар в осмисленні двох проблем: "краса вірності" і "звільнення людини".
Герої Олёся Гончара живуть у світі злому й холодному, у світі,
сповненому абсурду. Рятівною вірою для них стає віра в людину, в силу її
розуму, високість духу. Вони прагнуть краси в усьому — в коханні, у
вірності своєму коханню, в гармонійних людських стосунках. Поняття
"краси вірності" набуває у творі ширшого звучання, ніж просто вірність
коханій чи коханому.
На думку письменника, кожна людина перці за все повинна виявляти
вірність своєму обов'язку, вірність своїй Батьківщині Тому-то й вкладає
Гончар в уста Юрія Брянського слова: Все! все ми віддаємо тобі,
Батьківщино ... Все! Навіть наші серця І хто не звідав цього щастя,
цієї., краси вірності, той не жив по-справжньому".
Життєвою правдивістю приваблює в романі образ Шури Ясногорської.
Це кохана Юрія Брянського. Разом з ним вона вчилася на математичному
факультеті Мінського університету. Вони так добре знали одне одного, що
могли вгадувати думки. Їх кохання було чисте, кришталеве. Брянський в
розмові з Сагайдою говорим про те, що він свято вірить своїй коханій. І
нехай пройдуть роки, та він вірить, що вона ніколи не зрадить йому.
Чистота, глибина, цнотливість почуттів дівчини глибоко розкриті в романі.
Вперше як персонаж Шура з'являється в другій книзі роману Вона
нестримно поспішає до коханого, хоч сама природа віщує якесь лихо. По
дорозі Шура дізнається про смерть Юрка на 805 висоті. Передчуття
щасливої зустрічі з коханою людиною запитується тяжким горем. Серед
темної ночі, коли на вулиці осінній дощ стукався й стукався ... у тисячі
веретен", стоїть вона, "нерухома, мов тополя, похилена вітром" і
нагадує нам Ярославну з безсмертної пам'ятки слов'янського письменства
"Слово о полку Ігоревім", твору, рядки з якого Гончар брав епіграфами до
частин трилогії.
Образ Ясногорської в романі розкривається в основному в
інтимному плані. Проте через взаємини дівчини з Юрієм, а потім з
Чернишем ставиться і правильно розв'язується одна з важливих морально
етичних проблем — проблема вірності близькій людині, проблема чистоти
світлого людського почуття.
Після загибелі Брянського в Шури виникло бажання накласти на
себе руки. Та коли Воронцов розповів їй легенду про лебедів і закінчив
її реплікою про те, що людина відрізняється від птаха перш за все тим,
що вона людина, дівчина переосмислила сутність життя.
Через певний час Щура закохується в молодого офіцера Євгена
Черниша. Ніхто з однополчан не засуджує ні Євгена, ні Шури, бо їх
кохання — це перевірка моральних цінностей. Юними серцями оволоділо
серйозне й глибоке почуття, і тут немає нічого образливого для пам'яті
загиблого Брянського.
Шура гине від ворожої кулі в переддень Перемоги. Як зрозуміти
цей епізод з роману? Гончар не дає відповіді на це питання, читацькі ж
варіанти можуть бути найрізноманітнішими.
Проблема "краса вірності" актуальна і в наш час. Час, коли
Україна вибудовує свою самостійність, державність. Чим більше буде серед
нас людей високої моралі, тим швидше ми наблизимо світле майбутнє.
|
| Категорія: Гончар Олесь Терентійович | Додав: slav4uk (09.01.2013)
|
| Переглядів: 1398
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
