Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді.
О. Довженко

Олександр Довженко - кінодраматург, режисер, письменник, художник, патріот своєї землі. Всім, що створив письменник, він завдячує народові, з якого вийшов. І в центрі його творів - історична доля народу, осмислення його краси і духовної величі.

У своєму "Щоденнику" О. Довженко писав: "Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм". У творах митця відтворені події, пов'язані із життям автора та його народу.
У кіноповісті "Зачарована Десна" автор розповідає про моральну красу і духовну велич людини праці, про життєдайність народної творчості, про безсмертя українського народу. Автор осмислює все, серед чого жив, що любив і що творив. А це історія, історія життя його і його пращурів.

У кіноповістях "Зачарована Десна", "Поема про море" О. Довженко художньо розкриває ідею спадкоємності поколінь, історичної пам'яті як критерію Людяності, краси як могутнього природного начала, що покликане врятувати людей від деградації. У цих творах - Довженків гімн людині праці. Такими прекрасними в своїй праці постають перед нами і члени родини малого Сашка, і його односельці, і Іван Кравчина, і Сава Зарудний, пророчі слова якого стали крилатим висловом для майбутніх поколінь: "Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті".

О. Довженко жив інтересами своєї доби. Довженко-митець і Довженко-людина невіддільні один від одного. Він ніколи не був пасивним спостерігачем життя, тому його твори - це історія життя українського народу, української нації.
Про болючі проблеми свого народу, української нації йде мова на сторінках "Щоденника", де автор зображує правдиві картини життя українця, як його, письменника-вигнанця, так і його побратимів по перу - Остапа Вишні, Ю. Яновського та простих людей, які пройшли через жахи війни.

Письменник показує війну як руйнівницю, що пройшла Україною страшним плачем: людей розстрілювали, палили живцем, катували, відправляли у рабство до Німеччини. Кіноповість "Україна в огні" - це трагічні сторінки з історії Другої світової війни. Основною думкою кіноповісті є думка про народ, що був справжнім творцем перемоги. Непереможне бажання жити, продовжувати рід, націю втілені в образах героїв О. Довженка.
О. Довженко вболівав за історичну долю народу, за долю української держави, за мову, історію і культуру України. Незважаючи на те що митець змушений був жити поза межами України, в Москві, письменника глибоко хвилювало все, що відбувалося на його Батьківщині, і про це він писав у своїх творах.