Пізнє середньовіччя на Сході також характеризується зростанням міст, розвитком їх архітектури, розробкою нових конструктивних і художніх систем, хоча місцеві традиції, рівень розвитку продуктивних сил. політичні й культурні зв'язки міст, їх історичні особливості позначилися на стилі архітектури того чи іншого народу. Неабияку роль відіграв іслам, що диктував свою волю і визначав характер споруд (мечеті, мінарети, усипальні, медресе тощо), а також ставив певні вимоги до їх художніх принципів.

Визначним ансамблем пізньосередньовічної архітектури Сходу є комплекс палацу Ширваншахів у Баку, який складається із споруд, збудованих у різні часи в основному в XV ст., але композиційне і стилістично становить єдиний, гармонійний архітектурно-художній ансамбль. Це одна з кращих архітектурних пам'яток Азербайджана. Його будівничі прославилися високою майстерністю декоративної обробки каменю, металу, кераміки. Ансамбль збудований на місці старої фортеці, у центрі сучасного Баку.

У XV ст. Баку знову стає столицею Ширвану. Це позначилося на забудові міста і створенні там визначних архітектурних споруд.

До фортеці, що височить на пагорбі, веде положиста стежка між старими міськими забудовами, попід кам'яними стінами з бійницями та напівкруглими в плані баштами, що оточили палацовий ансамбль. Ансамбль сприймається як складна композиція, нагромадження кубів і паралелепіпедів, шоломоподібних куполів. Композиція ансамблю певною мірою визначена рельєфом місцевості: на пагорбі кілька терас різної висоти. Сходами піднімаємося на верхню терасу — головну площу ансамблю. Перше враження, що ансамбль будувався не за продуманим заздалегідь планом. Так воно, певно, і було. Проте кожний архітектор, що зводив свою споруду, з великою увагою ставився до задуму свого попередника, розвивав і доповнював його. Найдавніша споруда ансамблю — палац. Його важкі, могутні форми домінують над навколишніми будівлями. Палац двоповерховий, у ньому 50 приміщень. Стіни палацу відрізняються лише за кольором і цегляною кладкою. Над фасадом панує високий портал з нішою, який завершується напівциркульним склепінням. У ніші — глибока тінь. Центральне приміщення палацу — восьмигранний зал. Це — найстаріша частина палацу. З північного боку площі — квадратний у плані двір, обнесений стіною, з шестигранним павільйоном — ротондою, що перекрита ошатним куполом. Це — Диван-хане, що, як вважають, був двором для урочистих церемоній або мав меморіальний характер. Тут все контрастує з простими і суворими формами палацу. Павільйон оточено аркадою на колонах з різьбленими капітелями та базами (нижніми опорними частинами колони). До павільйону веде високий портал, укритий витонченою орнаментальною різьбою. На південь від палацу — руїни старої мечеті та шестигранний у плані мавзолей, перекритий куполом з високим пірамідальним верхом. Тут поховано вченого астролога Ях'я Бакуві. На нижній терасі розміщена палацова мечеть з двома залами. Центральний, великий, зал був для чоловіків, а боковий, маленький,— для жінок. Обидва приміщення перекрито куполами. Споруда майже не має декору: гладінь стін оживляється лише ажурними кам'яними решітками та пасом стрілчастих арок на підбаннику. Мечеть побудовано в 1441 р., а в наступному році до неї прибудували мінарет з багатим різьбленим завершенням. Поряд з мечеттю — мавзолей ширваншахів. Його збудував, як про це свідчить напис, зодчий Алі у 1435-1436 рр. Центральне, хрещате в плані приміщення мавзолею перекрито шоломоподібним куполом, а перед входом побудовано великий портал, подібно до порталу Диван-хана, багато оздоблений орнаментальною різьбою. На нижній платформі — залишки палацової лазні та великого басейну для води — овдану. Із споруд ансамблю привертають увагу східні ворота з високим порталом, багатою різьбою. Архітектори, які будували ансамбль, майже не користувалися кольоровими ефектами: вся художня виразність споруд зумовлена композицією об'ємів та грою світла й тіні.

Радянські реставратори дбайливо відроджують ансамбль у його первісних формах, і тисячі відвідувачів щодня мають можливість милуватися прекрасним витвором стародавніх майстрів.