I. "Мина Мазайло" - одна з кращих п'єс М. Куліша. (1928 року М. Куліш написав п'єсу "Мина Мазайло", в якій порушив мовну проблему. М. Куліш був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови і намагався боротися за її подальший розвиток.)

II. Комедія "Мина Мазайло" - "філологічний водевіль" на тему українізації і русифікації 1920-х років.
1. Мовна проблема в комедії. (Твір М. Куліша висвітлює проблеми русифікації України, яку у 1920-х роках більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою "українізацією". П'єса написана на матеріалі, який був характерний для Харкова 1920-х років, відбиває говірку Харківщини тих часів. П'єсу називають ще й "філологічним водевілем", бо в ній багато уваги приділено слову.)

2. Художнє відтворення проблеми українізації в комедії. (Головний герой Мина Мазайло з комічною цілеспрямованістю намагається змінити своє прізвище на російське, більш благозвучне. Цим він сподівається підвищити своє службове становище, здобути авторитет серед службовців. Мина - перевертень, який хоче зректися не тільки рідної мови, а і свого національного "я". Герой бере уроки російської мови, намагається всю родину позбавити права розмовляти українською мовою, що і призводить до гострого, конфлікту в родині. Частина - за українізацію (син Мокій, дядько Тарас), а частина - за русифікацію (тьотя Мотя, Рина).)

3. Розв'язка конфлікту п'єси. (Коли Мина дочекався, що йому змінили прізвище з Мазайла на Мазєнін, то його звільнили з роботи за "систематичний опір українізації". Отже, кар'єра, якої прагнув Мазайло стала недосяжною.)

4. Мокій - носій поглядів М. Куліша щодо української мови. (Мокій захоплюється українською мовою, її красою, милозвучністю, словниковим багатством. Він намагається це довести й іншим членам родини. Однак їх міщанський світогляд у всіх гріхах обвинувачує мову.)

III. Актуальність п'єси "Мина Мазайло" М. Куліша. (М. Куліш художньо правдиво показав у п'єсі мовні конфлікти 20-х років XX століття, наголосивши на необхідності відродження української мови, українського менталітету, боротьби за розвиток нашої мови, бо в цьому вбачав запоруку культури і освіченості українців, збереження власної і національної гідності і самосвідомості.)