Головна думка твору«Інститутка» - палке прагнення кріпаків вирватися з-під влади поміщиків, стати вільними. Повість «Інститутка» була першим прозовим твором в українській літературі, де показано непримиренність між кріпаками та кріпосниками, засуджувалось кріпосництво як велике соціальне зло. Соціальний конфлікт твору зображено на тлі життя та побуту кріпаків і поміщиків. Особливого значення набуває знання письменницею мови усіх прошарків суспільства. Мовностилістичні засоби творів мають багато фольклорних елементів

Своє ставлення до героїв повісті автор передає у доборі синонімів. Так, коли йдеться про Устину, до слова «говорити» добираються такі синоніми, як «промовила», «одмовляє», «вимовляє», «доводить». Передаючи мову інститутки, письменниця використовує синоніми негативного звучання («кричить», «верещить»). Звертаючись до привабливих позитивних героїв, Марко Вовчок вживає пестливо-зменшувальні слова: «Устино, серденько», «дівчино-горличко» тощо.

Коли Марко Вовчок читала свою повість у присутності Шевченка, Тургенєва та інших видатних діячів культури, похвалам на її адресу на було кінця. Т. Шевченко ставив ім’я письменниці поряд з Шекспіром. Знаменно, що цей твір був першим зразком соціально-побутової повісті в українській літературі. Надрукована була повість «Інститутка» вперше російською мовою в перекладі Тургенєва в журналі «Основа». Цензура дуже спотворила твір, що друкувався без нагляду письменниці, яка в той час була за кордоном.

До наших днів повість «Інститутка» зберігає свою велику пізнавальну та художню цінність як правдива пам’ятка про далеке минуле нашого народу.

Творчість Марка Вовчка відіграла велику роль у подальшому розвитку української реалістичної прози, посилила й міжнародну роль української літератури. Твори письменниці за її життя, починаючи з 1859 року, з’являються в чеських, болгарських, польських, сербських, словенських перекладах, виходять у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших європейських країнах.

Список рекомендованої літератури
Брандіс Є. П. Марко Вовчок. - К., 1975.
Засенко О. Марко Вовчок. Життя, творчість, місце в історії літератури. - К., 1964.
Крутікова Н. Є. Сторінки творчого життя. - К., 1965.
Лобач-Жученко Б. Б. Літопис життя і творчості Марка Вовчка. - К., 1983.
Лобач-Жученко Б. Б. Про Марка Вовчка. Сторінки до творчої біографії письменниці. - К., 1979.
Марко Вовчок. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях. - К., 1981.
Марко Вовчок у критиці. Збірник статей. - К., 1955.
Недзвідський А. В. Марко Вовчок. Семінарій. - К., 1981.
Тараненко М. Марко Вовчок. Літературний портрет. - К., 1958.
Хоменко Б. В. Народні джерела творчості Марка Вовчка. На матеріалах української прози. - К., 1977.