У драмі Лесі Українки "Лісова пісня" поетеса підіймає декілька проблем. Серед них - проблема сприйняття фантастичного, конфлікт між буденністю та прекрасним. Я вважаю, що слова Мавки (звернені до Лукаша) показують нам, що цей конфлікт відбувається не лише на перетині світу реальності та світу фантастичного, а й у серці юнака.

Дійсно, далеко не кожна людина може існувати одночасно у двох середовищах - у буденному та прекрасному. Одним із небагатьох став дядько Лев. Але Лукаш, маючи у своїй душі щось прекрасне, фантастичне, небуденне, не зміг "своїм життям до себе дорівнятись".

У його внутрішньому конфлікті перемогло буденне. А прекрасне не знайшло розвитку.
Також у творі зображена проблема боротьби за щасливе та духовно багате життя. Слова Маки показують, що Лукаш цю боротьбу не довів до кінця. Адже закохавшись у дівчину зі світу казкових істот, він не захотів також стати частиною цього світу. Він обрав життя на кордоні реального та фантастичного. Але я вже казав, що далеко не кожна людина здатна так існувати. Лукаш не став винятком, тому не створив для себе щасливого, духовно багатого життя.