«Люблю України "коханеє небо...», — написав Володимир Сосюра, втіливши у цих чотирьох словах любов свого життя — любов до України. В небі сила і міць життя, його чистота — ідеал душі людської, символ єдності, гармонії всього прекрасного, що може бути на нашій землі. Від нього українці віками чекали Божого благословення, просили щастя і долі для своєї Вітчизни. Любов до Батьківщини пронизує твори багатьох українських письменників, зокрема вона є провідною у творчості Володимира Сосюри.

Володимир Сосюра все життя виліплював образ ліричного героя з чутливою душею, закоханого в красу рідної землі, в кольори осені та, звичайно ж, неба. Поет творив героя, у серці якого навіки злилися образи коханої та Вітчизни: «В тебе і губи, і брови твої, як у моєї Вкраїни...», — звертається він до милої у вірші «Білі акації будуть цвісти».
В образі ліричного героя поезій Сосюри неважко впізнати самого автора, бо саме свої почуття втілював поет у враження, думки і почуття героя. Так, створюючи образ «вишневої України», він змальовує все те, «що серцю рідне невимовно»:

Весняний сад, квітки барвисті,
пісні пташині в вишині,
і ти у сяйві і намисті,
подібна сонцю і весні.
Моя кохана Україно,
такою ти в моїх очах.

Завдяки пейзажним малюнкам, вдалим художнім знахідкам, поет легко переходить від зображення інтимних переживань до високих патріотичних почуттів. Тому і відчуває читач у віршах цього видатного майстра художнього слова любов до рідної землі, інтерес до її славетного минулого та вболівання за невідоме майбутнє. Поет усе своє творче життя присвятив рідному народові, розвитку його культури. Він розумів, що мова, народ, земля — це те, без чого нема і не буде нації, держави. Почуття відданості рідній землі у Сосюри особливо ніжне і тривожне.

Своєрідним національним гімном стала поезія В. Сосюри «Любіть Україну». Вона, палка і промениста, сповнена високих патріотичних почуттів, пройшлася по тисячі молодих сердець. У ній поет зображує Україну «у зірках і у вербах», «у квітці, в пташині, в електровогнях», «у хвилях Дніпра», у всьому тому, що робить її такою гарною і неповторною.
Володимир Сосюра зображує Україну в тому вічному й нетлінному, що прийшло до нас крізь віки. Так збережемо те, що надбали наші предки, щоб було що передати нащадкам!