Представлено результати порівняння загального вмісту озону в атмосфері північної півкулі по широтних 5-градусних зонах Американського, Атлантичного, Європейського і Сибірського секторів.

Довготний розподіл загального вмісту озону (ЗВО) в атмосфері північної півкулі вивчався нами на прикладі порівняння середньомісячних і середньорічних значень ЗВО по широтних 5-градусних зонах Американського, Атлантичного, Європейського і Сибірського секторів. Дані спостережень ЗВО в атмосфері регулярно, починаючи з 1960 р., друкуються у бюлетені [1], який видається спільно Всесвітньою метеорологічною організацією і Канадською службою навколишнього середовища. Розраховані нами дані по окремих секторах порівнювались з глобальним (середнім по півкулі) розподілом озону по цих зонах [2].

Зона широт 60-90° пн.ш. має обмежену кількість озонометричних станцій, які не потрапляють більше однієї станції в 5-градусну зону. Тому порівнювати дані цієї станції немає з чим.

У зоні широт 55-60° пн.ш. середній ЗВО в атмосфері Американського сектора під час весняного максимуму (у березні) перевищує ЗВО в Атлантичному секторі на 13%, у Європейському - на 10%, Сибірському - на 1% і глобальний ЗВО по цій зоні широт на 6%. Осінній мінімум у Американському спостерігається у вересні, в той час як у Атлантичному - в жовтні-листопаді, Європейському і Сибірському - в жовтні. Мінімум глобального ЗВО в цих широтах також спостерігається в жовтні. Перевищення ЗВО в Американському секторі над ЗВО в Атлантичному секторі під час цього мінімуму дорівнює 8%, у Європейському секторі - 9% і над глобальним ЗВО цих широт - 7%. Середньорічний ЗВО в атмосфері Американського сектора перевищує ЗВО в атмосфері Атлантичного та Європейського секторів на 12%, Сибірського - на 2%, глобального - на 11%.

У зоні широт 50-55° пн.ш. весняний максимум ЗВО наступає в континентальних Американському, Європейському і Сибірському секторах у березні. В океанічному Атлантичному секторі цей максимум настає тільки в квітні. Перевищення максимуму ЗВО в Американському і Сибірському секторах над максимумами ЗВО в Атлантичному та Європейському секторах, а також над максимумом глобального ЗВО цих широт дорівнює 8%, 8% і 4% відповідно. Осінні мінімуми ЗВО в цій зоні скрізь наступають у жовтні. І знову ЗВО в Американському і Сибірському секторах перевищують ЗВО в Атлантичному - на 5%, Європейському - 4% і глобальний ЗВО у цих широтах - на 5%. Середньорічна кількість озону в Американському секторі перевищує ЗВО в Атлантичному секторі на 7%, Європейському - на 5%, глобальний ЗВО - на 4% і дорівнює Сибірському.

У зоні широт 45-50° пн.ш. весняний максимум настає в Американському секторі в березні, в Європейському - в квітні. Максимум глобального ЗВО в цих широтах настає в березні. В Атлантичному секторі озонометричні станції в цих широтах відсутні. Перевищення максимуму ЗВО в Американському секторі над ЗВО в Європейському секторі і глобальним ЗВО цих широт дорівнює 7%. У березні різниця в ЗВО в атмосфері між двома континентами дорівнює 11% на користь Північної Америки. Осінній мінімум ЗВО повсюдно наступає в жовтні. Середньорічне перевищення ЗВО в Американському секторі над ЗВО в Європейському секторі дорівнює 8% і над глобальним ЗВО в атмосфері цих широт - 7%.

У зоні широт 40-45° пн.ш. весняний максимум глобального ЗВО і ЗВО в Американському секторі настає в березні, в той час як у Європейському секторі - в квітні. В Атлантичному секторі озонометричні станції у цих широтах відсутні. Перевищення максимуму ЗВО в Американському секторі над максимумом ЗВО в Європейському секторі дорівнює 7%, над ЗВО Сибірського сектора - 2%, над максимумом глобального ЗВО - 5%. Осінній мінімум ЗВО настає повсюдно в жовтні. І в цьому місяці озону в Американському секторі більше, ніж у Європейському на 5% і більше глобального ЗВО на 6%, але менше ЗВО Сибірського сектора на 4%. Середньорічна кількість озону в Американському секторі більша середньорічної кількості озону в Європейському секторі і глобального ЗВО цих широт на 5% і Сибірського - на 1%.

У зоні широт 35-40° пн.ш. весняний максимум ЗВО в Американському, Європейському і Сибірському секторах, а також максимум глобального ЗВО в атмосфері настають у березні, а в Атлантичному секторі - в квітні. Перевищення максимуму ЗВО в Американському секторі над максимумами ЗВО Атлантичного сектора і глобального ЗВО дорівнює відповідно 10% і 7%, але менше ЗВО в Європейському і Сибірському секторах на 2%. Мінімум ЗВО настає повсюди в жовтні. Озону в Американському секторі в цьому місяці більше на 18% у порівнянні з Атлантичним, але менше на 2% Європейського, 3% - Сибірського і на 6% - глобального ЗВО в атмосфері цих широт. Середньорічне ЗВО цих широт Американського сектора більше ЗВО Атлантичного сектора на 11%, глобального ЗВО - на 6%, але менше ЗВО в Європейському секторі на 1% і дорівнює ЗВО в атмосфері Сибірського сектора.

У зоні широт 30-35° пн.ш. весняний максимум ЗВО настає в Американському секторі в травні, Атлантичному - в квітні-травні. Максимум глобального ЗВО в цих широтах настає в травні-червні. В Європейському і Сибірському секторах у цих широтах озонометричні станції відсутні. Максимум ЗВО в Американському секторі менше аналогічного максимуму в Атлантичному секторі на 8%, але більше максимуму глобального ЗВО цих широт на 4%. Мінімум ЗВО в атмосфері Американського сектора настає в листопаді, в Атлантичному секторі і в глобальному ЗВО цих широт - в жовтні. Мінімум ЗВО в Американському секторі менше аналогічного в Атлантичному секторі на 7% і більше глобального ЗВО на 3%. Середньорічне ЗВО в Американському секторі менше аналогічного в Атлантичному - на 7% і більше глобального ЗВО в атмосфері на 6%.

Виходячи з результатів проведеного аналізу видно, що в позатропічних широтах в атмосфері Американського і Сибірського секторів озону більше, ніж у Європейському і Атлантичному секторах, взятих окремо. Аналіз показав також значні відмінності загального вмісту озону в атмосфері над материками і океаном. Виявилось, що в атмосфері над Атлантичним океаном озону значно менше, ніж над Північною Америкою або Євразією.

Дослідження ЗВО в атмосфері над гірськими територіями на прикладі станцій Мон-Луї (Піренеї) та Абастумані (Кавказ) у широтній зоні 40-45° пн.ш. показало, що над ними озону завжди на 5-8% більше в порівнянні з середнім значенням по цій же зоні, переважно рівнинній. Порівняння цих двох станцій між собою вказує на перевищення ЗВО в атмосфері над Кавказом на 5-15% у порівнянні з Піренеями в листопаді-лютому. В решті місяців року озону в атмосфері над Кавказом дещо менше при збереженні приблизної рівності середньорічних значень ЗВО в атмосфері над цими гірськими територіями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Ozone data for the world. - Ed. by Canad. Atm. Envir. Servise and WMO, 1960-1982. 2.Хргиан А.Х. Физика атмосферного озона. - Л.: Гидрометеоиздат, 1973. - 296 с.