1914 рік. Перші досліди Резерфорда. Для проведення дослідів Резерфорд одержав 250 міліграмів радію. Резерфорд так і помер, вважаючи, що його роботи – рафінована теорія і людство ніколи не використає енергію, яка дрімає в атомі.

1932 – 1933 рр. Романтичний період у розвитку атомної фізики ще тривав, а самі атомники були схожі на допитливих Фаутів, до яких, проте дедалі пильніше придивлявся Мефістофель. Цей Мефістофель був у генеральській формі.

1938 ланцюгову реакцію відкрито завдяки комуністові Федеріко Жоліо-Кюрі. Після свого винаходу Федеріко не стільки займався наукою, як боротьбою за мир або ж – боротьбою проти свого винаходу, що потрапив у руки тупих і егоїстичних безумців "світу цього”.

У червні 1940 р. в Америці і Англії повністю припинилися публікації з атомної фізики і вони стали державною таємницею.

1941 рік. Курчатов заявляє : "Я поки що ставлю хрест на ядрі, зараз не час для ядерних досліджень”.

Він вважає найважливішим розмагнічування кораблів. Сам знешкоджує міни і мінні поля. Потім – розробляє технологію міцної броні на танках.

В грудні Курчатов захворів на запалення легенів. Кілька тижнів не зводився з ліжка. Відросла борода. Дружині і товаришам каже: "не зголю її до повної перемоги над фашистами”.

Коли наші війська розпочали контрнаступ, він почав потроху надрізати бороду. В день Перемоги зголив зовсім.

Але відпустив знову. Пообіцяв зголити аж тоді, коли здобуде якусь дуже важливу перемогу в науці. Що він мав на увазі? Що? Адже він і помер з бородою.

1942 рік. Контроль над атомною енергією в США повністю перейшов до військо-політичного комітету. Очолив його сухопутний полковник Гровс. До кожного вченого приставлено по декілька шпигунів.

1943 рік. Комітет оборони та провідні вчені СРСР не мають сумнівів: американці та німці працюють над бомбою.

"Наздоженемо, якщо роботу очолить "Борода” – Курчатов. Тільки він.”

До речі Курчатов ніколи не згадував своєї роботи над бомбою. Він вважав це "чорною роботою”, яка відірвала його від справжньої справи.

Один із "новітніх вчених” у Лос-Аламосі випробовував критичну масу урану. Чинив він це наскільки фанатично, що майже не оберігався, постійно загравав з небезпекою.

Проводив свої досліди при допомозі звичайних викруток, по яких ковзали півкулі урану. Та одного разу викрутка сприснула, в приміщенні спалахнуло сліпучо - мертвотворне світло. Луї Смолін змушений був голими руками перервати ланцюгову реакцію.

Через дев’ять діб а Лос-Аламосі з’явилася друга "атомна могила”. Першим був молодий фізик – атомник Даньян що загинув за дев’ять місяців до цього.

1945 рік. Липень. Лос-Амолос. Бомба вже готова. Фашизм переможено! Радянська армія ось-ось розгромить квантузьку армію – і знеможена Японія капітулює також.

Вдосвіта 6 серпня на Хіросіму впала небаченої досі величини зірка .

Жоліо-Кюрі, вчений що відкрив можливість створення атомної бомби, брав участь у вуличних боях з фашистами .

Він залишився чесним перед людством.

Бомбу, призначену для Хіросіми, назвали "Худенька”, для Нагасакі – "Товстун”.

Вранці 6 серпня 1945 року до японського фізика Іошіта Нішіна – великого друга Бора приїхали перелякані японські офіцери.

Лише Нішіна міг пояснити їм, що сталося із Хіросімою.

По страхітливому згарищі ходив старий японець і жебонів спеченими губами: "Невже, я теж брав у цьому участь .”

Доза радіації ще була висока, і через чотири місяці все тіло Ніші на вкрилося величезними прищами .

Клод Ізерлі лише вказав, що погода нормальна, бомбу можна скидати. Довідавшись про результати вибуху, він вимагав у властей запроторити його у тюрму. Клод слав листи і гроші японським сиротам. Врешті . його спровадили до божевільні .

Командир літака "Енола Грей” Тіббетс навіть через багато років стверджував, що він міг би повторити це безліч разів, якби лише був наказ .

Американські вчені – атомники наскільки були затуркані шпигунством у своїх колах і міфічною утаємниченістю, що . прогледіли появу Курчатов і цілої школи фізиків у Радянському Союзі. Нас не брали до уваги.

1947 рік. Січень. Курчатов здійснює першу на континенті ланцюгову реакцію поділу урану на графітовому реакторі.

Курчатов переконаний, що здоровий глузд переможе. "Мирний атом – ось наша мета, бомба – лише вимушена необхідність.”

Американці твердили, що "росіяни” зможуть створити свою бомбу не раніше 1955 року.

Від 1941 до 1949 року Курчатов не мав жодної Відпуски.

В ніч з 28 по 29 серпня 1949 року на полігоні стояло страшне ревище тварин.

1953 рік. 8 серпня. Уряд СРСР заявляє у пресі, що Сполучені Штати вже не володіють монополією водневої бомби.

1953 рік. 12 серпня. Випробувано Водневу бомбу. На місці сталевої вежі – вирва. Метал увесь випарувався. Весь грунт довкола перетворився на склоподібну масу.

За багато кілометрів – обвуглена земля і нарешті, трава, що залишилася. І в цій траві вражені спостерігачі бачать безпомічних птахів. Світло розбудило їх, вони злетіли, та випромінювання спалило їм крила.

Американці випробували свою водневу бомбу лише в березні 1954 року.

На відстані 220 км. був японський траулер "Щасливий дракон №5”.

Невдовзі радист Кубояма першим помер від променевої хвороби.

220 км. – це вже дистанція смерті. А бомба була експериментальна. У світі є держави, які мають таку відстань від кордону до кордону.

1955 рік. Женева. Відбулася перша міжнародна конференція з мирного використання атомної енергії.

З 1956 року і до останнього дня Курчатов займався лише проблемою мирного атома.

1959 рік. Женева. Всі країни розсекречують виконані роботи з термоядерних реакцій.

7 лютого 1964 року Курчатов помер.

1964 рік. Криголам "Лунін”.

1971 рік. Розпочато будівництво першої атомної електростанції на Україні у Чорнобилі.