Міжнародні інформаційні відносини - це підгалузь міжнародних відносин яка розглядає співробітництво суб”єктів міжнародного права в галузі інформації.

Суб”єктами міжнародних інформаційних відносин виступають:

1. Міжнародні організації:

- універсальні

- регіональні

- субрегіональні

2. Країни учасниці міжнародних співтовариств

3. Транснаціональні компанії

4. Фізичні та юридичні особи (установи, організації, підприємства, фірми, вищі посадові особи держави, які впливають на прийняття рішень в міжнародній політиці).

Міжнародна інформація – це інформація документована і зафіксована на матеріальних носіях з реквізитами, що дозволяють її ідентифікувати.

Міжнародна інформація – це документовані відомості про події та явища навколишнього світу і процеси в ньому.

Міжнародна інформація – це пов'язана із інформаційно аналітичним забезпеченням зовнішньо економічної політики і обертається без кордонів з метою інформування керівництва держав.

Міжнародна комунікація – це процес безпосереднього обміну інформацією від джерела інформації до реципієнта, а також і зворотний процес – тобто реакція на наслідки цього процесу.

Міжнародний інформаційний обмін – це глобальний інформаційний процес який впливає на зовнішню політику міжнародного співтовариства, виступає каталізатором суспільства, стимулює розвиток економіки і обмін надбаннями.

Мета міжнародного інформаційного обміну – забезпечення міжнародних і національних інтересів в усіх сферах життєдіяльності держави.

Міжнародний інформаційний простір – визначається як система спільного використання міжнародних інформаційних ресурсів за узгодженими сферами і напрямками.

Характеристики міжнародного інформаційного простору:

1. Наявність території.

2. Інфраструктура,

3. Наявність урядової інформаційної політики,

4. Наявність міжнародних угод між суб”єктами які регулюють санкції щодо порушень.

5. Наявність механізму контролю за здійсненням міжнародної комунікації.

Інформаційний потенціал – це сукупність засобів інформаційних ресурсів, а також сукупність різновидів інформації які визначають політичні, економічні та соціокультурні можливості країни.

Національний інформаційний продукт – це сукупність матеріальної та інтелектуальної діяльності спільнот та індивідуумів на основі інформаційних технологій.

Національний інформаційний продукт включає:

- засоби зв'язку.

- національні інформаційні потоки

- національні інформаційні товари і послуги

- можливості накопичення масивів інформації для використання національних інтересів.

Міжнародне інформаційне право – це система міжнародних документів які регулюють міжнародні відносини відповідно до певної сфери діяльності.