Четвер, 14.12.2017, 19:09
Вітаю Вас Гість | RSS


Форма входу
Реклама!

Каталог

Головна » Статті » Вірші з урк.літератури » Олесь Олександр

Ні, забуття не дасть мені й сама природа (вірш)
Ні, забуття не дасть мені й сама природа (вірш)

Ні,  забуття  не  дасть  мені  й  сама  природа…  
Нехай  вона  і  дивна,  й  молода,  
Але  її  краса  і  врода  
Твою  красу  і  вроду  нагада.  

До  моря  б  я  побіг,  де  лащуть  берег  хвилі,  
Але  мені  згадаються  в  той  час  
Твої  і  ласки,  й  руки  білі,  
Що  на  плечах  моїх  були  не  раз.  

Я  втік  би  в  темний  гай,  щоб  слухать,  як  шепоче  
До  листу  лист  і  до  квіток  трава,  
Але  шептала  й  ти  в  зимовій  ночі  
Мені  колись  шовковії  слова.  

Я  б  думкою  спинивсь  в  другім  небеснім  світі,  
Куди  і  сяйво  зір  не  доліта,  
Але  і  там  же  власне  сонце  світе  
І  знов  воно  про  тебе  нагада.
Категорія: Олесь Олександр | Додав: slav4uk (18.01.2013)
Переглядів: 891 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Реклама
  • Рекомендуєм
  • Реклама!

    Copyright Slav4uk12 © 2017
    Конструктор сайтів - uCoz


    WOlist.ru - каталог сайтов Рунета